Головна > Блоги, Блог: Даян-Ярослав Монастирський > Галичина. Означення

Галичина. Означення


23-09-2014, 12:32. Розмістив: Даян-Ярослав Монастирський
Галичина - це я,.. моя сім'я, родина, друзі.
Це Батьківщина - наша спадщина і наше майбуття.
Це множина понять що творять певні сенси.
Це сенси й цінності що творять ідентичність.

...Це когут що наганяє день з середмістя і прапрадідова маринарка на півзотлілій світлині, геліоцентричні забудови давніх містечок і ощадлива газдовитість. Це одвічні сусідські суперечки: з жидами - хто є старший, і з ляхами - хто без кого чого вартий. Це прикордонна варта Європ і цивілізацій. Це міти посіяні в Карпатах і пониззі...

Галичина - це окремішній всесвіт і, рівночасно, центр дещо ширшого усесвіту. І, попри розмаїття цього останнього, Галичина єдинно утримує за собою неподільне право на мій патріотизм.
Адже Галичина - це моя країна і мій спадок за правом крові і правом самовизначення.
Це наше спільне обісцє, дім для Галичан - усенької, великої, дорогої, якої є, нашої родини.
Це організація, сукупність носіїв певної суб'єктності з спільною самосвідомістю.
Галичина - це Галичани: це я, моя дитина і дружина, батьки, посестри й побрати...

...Можливо - й ти, але, якщо це також ти, - мусиш, окрім дещиці гонору і меду, проковтнути й гірчинку: втрату спадку і родової пам'яті, політичну вторинність і розпорошеність, чужинну систему адміністрування, економічну руїну, культурний занепад, офіційне невизнання національної ідентичності і фактичну бездержавність, відсутність простих людських перспектив і без ліку інших реальних загроз. Якщо твоя ідентичність дійсно Галицька - ти мусиш прийняти все це. Щоб змінити, відновити, витворити, щоб бути!
Або забути, вмерти.

Попри все, Галичина є, вона жива, а не закостеніла в вишиванках ура-патріотів чергової позачергової політноменклатури в тих самих обличчях.
Галичина існує як данність, дійсність, спосіб буття.
Вона є допоки є я, моя дитина і усенька наша родина...
Галичина - це Галичани.

Повернутися назад