рух відродження галичини 




Забули пароль?
 

Реєстрація

3-06-2014, 17:49 Даян-Ярослав Монастирський  

...колись ти приєднаєшся до нас
Я завжди був мрійником, - я вірив що колись Українці з Великої України виокремлять з себе Крим і Далекий Схід, як чужинні, відтак - неприродні змісти. І ось - це сталося. Щоправда, за сприяння шизофреніка невеликого зросту, натомість - з незліченною кількістю комплексів. І це, звісно ж, породжує певну рефлексію в тих хто піддається на подібні маніпуляції. А що вже українці (тут - з маленької літери) надаються на те щоб бути керованими - то очевидно, - це "легко бачити" обсервувавши результати виборів Президента.

Тут варто зауважити, що сам, особисто, ніколи не був прихильником інституту Президенства, а надто - в великій (територіально і чисельно) країні. Насамперед тому, що виборчий ценз в Україні зведено раптом до віку, а, відтак, усі нероби, злочинці, люмпени і инший деструктивний соціальний елемент, опираючись на чисельну перевагу, нав'язує своє світобачення тим, хто знаходиться вище на соціальній драбині. Здавалося б, - що зробиш - демократія - це влада некваліфікованої більшости, і нема на це ради? Але ж ні! Є в світі і парламентські країни, чи, принаймі, країни з колегіями виборщиків (щоправда в З'єднаних Державах Америки ця інституція таки підпсута, ніде правди діти). Проте, ключова проблема навіть не в цьому.

Звісно, усі розуміють, що з Донбасом і Кримом перспективи України далеко не такі райдужні, як могли би бути в протилежному випадку. Але, чи то прото-імперські комлекси, чи то юнацький максималізм, а чи яка інша причина рухають поспільством саме в цім керунку. Та, хай би собі рухали, лишень би по голові не били... самих себе і ближніх своїх. Бо, хто б там що з ура-патріотів не говорив, але Великої України як єдиного політичного організму ніколи не було, і навряд чи це станеться колись. Цього не може бути a priori - бо Велика Україна, поглинувши Стародубщину, Східну Слобажанщину, Східну Донщину, Кубань і Клин перестає бути Україною! Якщо б це, не дай Боже, сталося - Україна трансформувалася б в евро-азійську, а радше азійську недо-імперію з абсолютною більшістю російськомовного населення і директорсько-феодальний устрій з надпотужним репресивно-мілітарним апаратом неминуче актуалізувався б в запропонованій дійсності. Це так є, бо це так є! Така природа, така історична пам'ять, така соціальна данність. Тим часом, Українці та Галичани продовжують помирати в АТО (абревіатура не потребує розшифрування) за унію з регіоном 90% населення якого голосували за диктатора, 60% - зеки, 34% - етнічні росіяни. Та Біг і з тим - Далеким Сходом України - хай би набавились суверенністю, онде й Рассєя-матушка не хоче їх підбирати, - цим би Харків та Одесу і колію до Криму, але ж, де там - не вдається!..

Та полишим це, - "нехай мерці хоронять своїх мертвяків". Мені розходиться в иншому. Коли нарешті Україна стане правовою державою? Коли мені хтось таки пояснить - на основі чого - Акту Злуки УНР і ЗУНР чи анексії згідно Акту Молотова-Рібентропа входить Східна Галичина до складу України? Бо ж перший, котрий передбачав Конфедерацію двох держав був скасований Києвом, а другий,.. Зрештою, якщо таки на основі другого - то більше питань немає. Я просто не здатен спроектувати будь-яку спільну мову з прихильниками авторитарного устрою комуняцько-совітського ґатунку з націонал-соціалістичним вінцем.

Однаково, як я вже зазначав, я - мрійник, і вірю, що коли моя донька підросте вона отримає Галицький паспорт!

"Ти скажеш я Мрійник,
та я не самотній і вірю
що колись ти приєднаєшся до нас
і весь світ стане як одна людина,
і не буде кому і за що вмирати..."
версія для друку

yrij.net
© Рух Відродження Галичини