рух відродження галичини 




Забули пароль?
 

Реєстрація

29-05-2013, 12:16 admin  

Чи має право на життя "проект Галичина"
Одного разу український письменник Юрій Андрухович обмовився, що за певних умов, право на відокремлення від України має бути надане Криму та Донбасу. Серед громадськості ця теза набула шаленого розголосу і митця не критикував за сепаратистські заяви хіба що німий.

Проте, літератор не врахував, що Донецька влада , як і будь-яка інша, орієнтована на великий олігархічний бізнес, зацікавлена понад усе в збереженні цілісності підконтрольної території. Тому, повторення ПіСУАРу, на щастя, Україні не варто очікувати. А от мотивацію від'єднатися для галичан знайти можна.

Завдання цього матеріалу - розібратись - а які, власне, існують економічні передумови для "галицького сепаратизму"?


Кілька застережень

Автор та редакція "Реальної економіки" розуміє шкідливість подібних заяв та пропозицій для політично нестабільного українського суспільства. І тому будь-яким можливим чином буде сприяти та відстоювати територіальну цілісність України.

Ця стаття більше слугує відповіддю скептикам, які вважають, що без дотацій центральних та східних регіонів західні області України не змогли б прогодувати себе.

З іншого боку, у матеріалі ви не знайдете політичного аналізу можливого утворення та психоаналіз регіональних політичних еліт. Через це ми не зможемо побудувати умовну податкову модель новоствореної держави, перспективи євроінтеграційного вектору та можливості розвитку туризму в регіоні.

Ми також не будемо аналізувати потенційну шкоду від неминучої девальвації новоствореної національної валюти, та подальшій від'їзд заробітчан, чи, можливо, торгівельні перепони з боку Росії чи "іншої України".

Адже, якою б потужної не була економіка УРСР в 1989 році, всі пам’ятають наскільки важкими були перші 10 років незалежності, через розрив промислових, торгівельних та транспортних зв’язків, які ефективно діяли в рамках СРСР. А особливо через перерозподіл власності.

У матеріалі ми спробуємо лише оцінити потенціал економіки західних областей України та відповісти на питання "вони ж нічого не виробляють", та "за рахунок одних перерахувань заробітчан дефіцит держбюджету не закриєш".

Також, відзначимо, що у нашому досліджені фігурує не "Галичина" в її культурному та історичному розумінні, а більш широке територіальне утворення - Західна Україна, у яку ми включили Львівську, Тернопільську, Волинську, Івано-Франківську та Рівненську області.

Закарпатську область було вилучено, оскільки вона стоїть осторонь політичних уподобань і традицій Західної України і у випадку децентралізації держави зайняла б окрему нішу, а у гіршому випадку опинилася б під впливом Угорщини.

Статистична інформація, що використовується у досліджені переважно датована 2011 роком, оскільки це останній рік за який статистичні данні є найбільш повними.

Порівнювати Галичину ми вирішили з сусідами, які територіально та за своїм економічним та демографічним потенціалом можуть бути близькими. Це Польща, Румунія, Угорщина, Болгарія та Білорусь.
Сторінка 1 з 5 | Наступна сторінка

Автор публікації: Іван Хміль

Джерело: http://real-economy.com.ua/publication/22/38988.html

версія для друку

yrij.net
© Рух Відродження Галичини